?

Log in

Таке

І да, В. Так і не був в Криму. Був у Штатах, Великобританії, Іспанії і ще багато де. І жив там. А в Криму ні. Якась така образа на це все накопичується в організмі. Але згадую, що ображатись, то хворіти. А цього вже досить. Тиждень усі масово зізнавалися у коханні Криму, постили фоточки і згадували приємне. А я так і не змогла. Потім стався весь той абсурд. Бо наші зізнання і щирість такі беззахисні перед політичними монстрами, людьми це важко назвати. 

синхронно

це не про вигадування. а про організм, який відчуває, що твориться навколо. то звичайно нічого хорошому в тому немає.
але у ті страшні дні не могла ні їсти, ні нормально жити. і з'явилось в середині це. нічого страшного і це лікується.
та після нього кажуть лишиться невеликий рубець.
як у всіх нас. сподіваюсь лишиться.
бо питання пам'яті не менш важливе, ніж питання розуміння.
IMG_0461

вигадування

йшла якось  і думала, що останнім часом геть відвикла від своїх текстів. такі щоб тільки думки, тільки рефлексії. останнім часом фіксувала свою увагу лише на фактах, вчилась бути об'єктивною і нічого не вигадувати. і за цей весь час так скучила за отим вигадуванням. тому і вернулась сюди. тут якась особлива атмосфера, затишна.

майже двадцять три

На лічильнику всім відомої соцмережі lastfm у мене 9983 прослуховань композицій, тобто ще 17 композицій до великого та значного числа 10000. А ще, якщо на дворі спекотно, і при цьому не має відчуття, що літо закінчується, значить попереду моє день народження, до нього шість днів. Шість днів (і плюс ті два попередні) я буду обдумувати прожитий мною рік і буду дослуховувати свої сімнадцять пісень. які вони будуть? - хто його зна. я ж можу просто поставити грати плейліст, і вийти з кімнати. щось собі робити на кухні, поки заключні мелодії докрапують у велику банку десяти тисяч крапель. страшно, але живучи, можна так само вийти в іншу кімнати, поки щось там грає, і витворює твоє життя. а потім маєш, що маєш. ці в купі 8 днів, я думаю про те як не вийти з кімнати у найважливіший момент. про те, як бути, там де маєш бути саме зараз. як обирати правильні треки, як обирати треки, які пасуватимуть моєму настрою, але не провокуватимуть ще більшу депресію та самолюбство, а навпаки сіятимуть любов до життя, викликатимуть раптову, але тривалу посмішку, штурхатимуть до наступних дій. цей процес обирання насправді яка важлива справа. як знати чого ти хочеш, коли часом не зовсім не знаєш. і не знаєш як із собою говорити. бо із собою говорити  буває ж набагато складніш, ніж з усіма людьми на планеті. згадую, як декілька років тому назад, я раптово усідомила наскільки я себе не знаю, і як мені лячно від цього стало. справді лячно, як від самотності і безвихідних ситуацій. але зрештою заспокоїлась, і намагаюсь думати про ті мелодії, які будуть грати поряд мене і в мені.

ps. мені дуже подобаються візуалізації текстів. але такі що влучають. і не є натягнутою мотузкою. зараз я не знаю яка може бути візуалізація до моїх шести днів до двадцяти трьохріччя. думаю, навзамін краще використати плейліст

тож шість п'ять чотири три два один - двадцять три


  1. M83 - Lower Your Eyelids to Die With the Sun

  2. Hidden Orchestra - Vorka

  3. This Will Destroy You - Threads

  4. There Are No Words - Let Moss Grow Over Gargoyles

  5. Yeah Yeah Yeahs - The Diamond Sea (Sonic Youth cover) (live - Acoustic)

  6. Yeah Yeah Yeahs - Maps (Acoustic/Strings Version)

  7. Yeah Yeah Yeahs - Gold Lion (Acoustic)

  8. Yeah Yeah Yeahs - Hello Tomorrow

  9. Apparat - Goodbye (Bjoern Bender Last Hope Edit)

  10. Apparat - Song Of Los

  11. nousinthis - no "us" in this

  12. Daughter - Shallows

  13. EF – Hello Scotland

  14. matryoshka – Noctambulist

  15. Florence + the Machine – Seven Devils

  16. Sleeping Bear – Gleba

  17. Sleeping Bear – All That You Love Will Be Carried Away

цього разу він насунувся на мене от такою весняною дівчинкою:
дівчинка-весна

тюльпани. повернення

повертаюсь. скучила за по своєму затишному жж.
і ось таке:

"кажуть весна скоро"
акварельні олівці, папір, фотошопчик
тюльпани весняні copy

трохи інфи

переїзд в новий блог вже скоро.
вже і тему придумала.
буду писати про книжки. які читаю. свої думки та рефлексії. таке собі аматорство. 
плюс буду скидувати свої огляди. 
так що так. якщо когось така писанина зацікавить, то я тут залишу адресу. скоро. обіцяю.

а поки вечір із ряду спокійних. після неспокійного дня.
слухаю хорошого дядька ім'я якого в українському аналозі звучить на кшталт Іван Петренко (я про Jack Johnson)
і думається, чи дивитись 3 частину піратів. (розумію, що всі нормальні люди вже подивились ці фільми триста років тому назад, позабували і вже посміялись, але чомусь я це дивлюся зараз, ну що поробиш)
+ якщо мені хтось порадить якийсь дуже хороший серіал (прошу радити тільки дууже хороші), такий на вечір, для заспокоєння нервів після роботи, буду страшенно вдячна

це я, ксю

ранкове

починати еру хороших ранків ніколи не пізно.
хороших просто так. без ніяких видимих причин. 
а втім. причини завжди є. сонце. хмари. небо.
маленький мандаринчик, який тільки починає рости. 
поєднання кольорів.
олівці і малюнки.
та купа спогадів, які окутують і сіють щастя.)

P7023624

новий блог?

подумалось сьогодні, що я закинула жж.
і відразу захотілось завести новий блог.
Випадковим чином вчора я потрапила на лекцію "Інформаційні віруси, що отупляють масову свідомість". Автор лекції - Сергій Гайдай. Так як мені запропонували на неї сходити (чудові Openstudy.org.ua), до цього я поняття не мала куди іду, і єдиною моєю мотивацією була цікава та інтригуюча тема. Як виявилося, Сергій дуже розумна і цікава людина, яка займається такою справою як виокремлює інформаційні міфи нашого суспільства (меми або термін С.Г. "івоми" - інформаційні віруси, що отупляють масову свідомість"), та звертає в першу чергу на них увагу. Розказувати про те, як цікаво слухати Гайдая, це  нецікава для мене справа, раджу вам якось сходити самим на його лекцію, або почитати його матеріали в інтернеті (гадаю такі є). Наголошу лише на деяких речах, про які говорив Сергій. 
1) Інформаційні меми є нормальним явищем в нашому житті. В першу чергу - в дитинстві. Адже у віці, коли дитина лише пізнає світ фрази або репліки на кшталт "Не лізь до розетки, бо там живуть бабаї" є нормальними, і вберігають людину від небезпеки. Це нормально, не пояснювати малюку (я не кажу про старших дітей) фізичні процеси та специфіку електричного струму.
2) Але існує одне але. Коли дитина виростає, стає дорослою, дуже важливо відучити себе так просто вірити мемам. І не думати певним чином, лише через те, що так думають усі. Використаю цитату Сергія: "Усі як правило неправі". Саме тому варто звертати увагу на меми, та на суть яку вони несуть (прошу вибачення за невиправдану риму).

Серед 5 міфів (мемів), які допомагають функціонувати нашій теперішній владі С.Г. виокремив:

1. Політика - це брудна справа.
Тож займатися ми будемо нею самі, а ви сюди не лізьте.
Насправді політика є не більш ніж інструментом, мистецтвом керування державою. І нинішній владі дуже вигідно, щоб інші розумніші люди, не лізли в цю справу. Таким чином, приймаючи цей мем, ми добровільно віддаєм керування нашою державою людям, які не бояться "брудної" справи.
2. В українців ніколи нічого не виходить. Менталітет такий.
Насправді усі нації мають потенціал для суспільних "проривів". Українці мають чудову географію, ресурси, народ. Єдине чого не мають - інтелектуальної еліти. На цьому варто фокусувати свою увагу. А не кожен раз казати, що от це все через менталітет.
3. Суспільно-політичний устрій держави винайдено і апробовано. Не потрібно "винаходити велосипед".
Такий мем призводить до того, що ми начебто приміряєм на себе такий гарно запакований євпропейський устрій демократії, не задумуючись над тим чи пасує він справді нам. От і має те, що маємо. Ззовні типу демократія, насправді незрозуміло що. Устрій витікає із проблем. А наші проблеми від європейський дещо відрізняються, погодьтеся. Тому не варто відкидати ідею про створення свого, індивідуального устрою, який підходив саме Україні. Як приклад лектор наводив ситуацію з Грузією.
4. Зміни в суспільстві - довга справа. На це потрібні століття. 
Насправді при якісному та розумному керуванні змінил в суспільстві прийдуть вже в наступному поколінні. Діти, які ростуть зовсім не такі як ми. Головне, це їх правильно виховувати. Тоді і буде результат.
5. PR - мистецтво лукавства.
Насправді ж піар є так само лише технологією (інструментом), яка налаштована на зміни в суспільстві комунікаційним шляхом. 

пс. бажаю плідних роздумів та ефективних дій. не спіть, а думайте.)



Latest Month

March 2014
S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Tags

Syndicate

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com